Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) Елабуга

Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!

Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.

Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.

Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.

Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.

Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.

На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.

І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.

Вот история, наркомана-рэпера,

Как я купил кодеин, и жизнь сдохла.

В стремном магазине я работал раньше,

Продавая закладки, словно волшебник с глазками вспять.

Вещество жаждал каждый клиент мой,

Барбитураты, орехи - все это дар мой.

Продавал товар в темных переулках,

Чувствуя, как кайфанул все мои халка.

Но я был готов рискнуть тем, что есть,

Чтобы попробовать кристаллы и позабыться навсегда.

Мой магазин был темным лабиринтом,

Где за каждым углом тебя поджидали преступники.

Закладки у меня были великолепные,

Каждый клиент кайфовал, чувствуя дрожь внутри себя.

Один раз ко мне подошел парень молодой,

С дикими глазами, словно угрожающий ночной.

Он сказал: "Дай кайфануть, дай орех вкусить,",

И я понял, что он на мою закладку готов был пуститься.

Но я стал нервничать, сознание мутное,

Боялся, что его парням придется пострадать.

И вот я ему сказал: "Подожди немного,",

В руке своей сжимая пачку с кодеином и кокаином.

Я дал ему все по справедливости,

Чувствуя себя тем самым наркодепутатом.

Он ушел улыбаясь, счастлив и весь вкрутился,

А я остался один, со своей испорченной душой.

По утрам я бродил по улицам сонным,

Скрывая свою наркозависимость ото всех.

Но однажды мне долго не дождаться пришлось,

Когда к Отцу Горе обратился, молился и плакал.

Жизнь превратилась в облако дымное,

И я потерялся в этом огромном пустом океане.

Кристаллы, закладки, вещества в моей крови,

И я понял, что такая жизнь - это просто негатив.

Однажды я встретил девушку незнакомую,

Она сказала: "Тебе нужно остановиться, друг мой".

Она рассказала мне о пути к исцелению,

И я понял, что пора вернуться на земли прекрасные.

Постепенно я отказался от кайфа,

Стал искать смысл в жизни, будиться поутру натурально.